пʼятниця, 4 квітня 2008 р.

Канцерогени – „діти цивілізації”

Вони невидимі для людського ока, про них не пишуть на етикетці на продуктах в супермаркетах, вони оточують нас всюди – вдома, на вулиці – в повітрі, воді, їжі. Вони є причиною хвороби століття – раку.




Про канцерогени нині можна почути чи прочитати з різних джерел. Але чи знаємо ми, що це, і головне яка небезпека походить від них?
„Канцероген” або „той, що породжує рак”, це хімічна сполука, яка утворюється при взаємодії в певних умовах та середовищі молекул однієї речовини з іншою. Канцерогени класифікуються на хімічні, фізичні, біологічні та інші. Головною ознакою для всіх підгруп канцерогенів є надзвичайно шкідливий вплив на довкілля, і особливо на біологічні системи, зокрема, і людський організм.

Канцерогени, мусимо визнати, є „дітьми цивілізації”, адже заводи, штучні матеріали, які повсюди оточують нас в сучасних будівлях, електромагнітні хвилі, породжені цілою низкою приладів, - все це джерело канцерогенів. На ці області окремій людині дуже важко впливати, проте є ті сфери життя, які людина може контролювати і на які може впливати. Зокрема, це якість „способу життя”, який веде кожен з нас, а саме якість харчування та наявність шкідливих звичок.

Характер харчування – один із факторів, який може суттєво впливати на ризик захворювання на рак. Причому, як у бік зростання цього ризику, так і в бік його зниження шляхом включення до раціону продуктів з високим вмістом речовин, які здатні запобігати шкідливій дії канцерогенів та їх попередників. Їжа може бути як „воротами”, через які канцерогени проникають в організм, так і джерелом захисних, антиканцерогенних факторів.

Один з видів канцерогенів – нітрозосполуки - мають одну небезпечну особливість, яка вирізняє їх серед багатьох інших канцерогенів, – вони можуть утворюватися в організмі з простих і поширених сполук-попередників нітритів/нітратів та амінів/амідів різної структури. У шлунку людини кисле середовище, сприятливе для реакції нітрозування, результатом якої є утворення канцерогенних нітрозосполук. Нітрати в природі та в організмі легко переходять у нітрити, які і стають джерелом багатьох проблем для довкілля та людини.

Ігор Черниченко, доктор медичних наук та дослідник впливів канцерогенів на довкілля каже: „Ми проводили досліди на тваринах - їм давали з водою нітрати, а в повітря водили окисел азоту. Дози цих речовин були значно завищеними але в межах, які реально зустрічаються в довкіллі. В організмі тварин відбулася трансформація цих речовин у канцерогенні сполуки, які й спричинили розвиток пухлин в органах тварин у 70% випадків. Передусім - в нирках, печінці, менше - в легенях”.

Нітрити і нітрати потрапляють до організму у вигляді харчових домішок – 10-20% нітритів надходять в організм людини з м’ясними продуктами, інші – головним чином з овочевою продукцією. Джерелами амінів/амідів є білкові продукти (хліб, м’ясо та багато ін.). Як це не дивно, але попередник канцерогенних нітрозосполук – нітрит натрію – є одним із технологічно обов’язкових компонентів при виготовленні ковбасної продукції. Якщо бути пильним, не важко помітити, що для „домашньої ковбаси” навряд чи природнім є приємний для ока буває той багряний колір, яким вирізняються промислові ковбасні вироби.

Ці вироби обов’язково містять нітрит натрію, який додають як консервант (він затримує розвиток мікроорганізмів) і як фарбник, призначений збуджувати апетит до цього продукту. Деякі виробники одночасно з нітритом натрію додають у ковбаси аскорбінову кислоту, яка може ефективно знижувати реакції ендогенного синтезу нітрозосполук і вказують цю інформацію в описі продукції. На жаль, ми беззахисні перед харчовими продуктами сумнівного походження – перевищення гранично допустимої концентрації, кажуть експерти, може становити 70 і більше разів. А якщо ми харчуємося такими продуктами щодня, можна лише уявити масштаби шкоди, завданої організму.

Але, на жаль, приклад з ковбасою, який міг би слугувати ще одним аргументом на користь вегетаріанської їжі, характерний і для продуктів рослинного походження.
Ті самі нітрити та нітрати забруднюють рослинну продукцію при порушенні технології застосування азотних та органічних добрив. І вагомий чинник, який не можливо оминути, це вода та її якість. І навіть якщо ви вживаєте джерельну воду на власній присадибній ділянці, то нітратне забруднення з навколишніх сільськогосподарських угідь може знайти вас саме через питну воду.

Щодо „міської води”, то однією з небезпек при вживанні води з крана є хлороформ, який має канцерогенну дію. Воду з крана, яка піддавалася хлоруванню, слід потримати у відкритому скляному посуді хоч би три години - хлороформ та інші леткі продукти хлорування з неї просто вивітряться. Хлоровану воду бажано кип'ятити у звичайному чайнику, щоб у процесі поступового підвищення температури леткі токсичні продукти встигли вивітритися.

Кип'ятіння у процесі приготування їжі також зменшує вміст канцерогенних речовин, але це не належить до високотемпературної обробки - коптіння, смаження тощо, які, навпаки, призводять до утворення цих сполук.

Таким чином, якщо подивитися на загальну екологічну ситуацію щодо забруднення довкілля нітрозосполуками та їх попередниками, ситуація невтішна: якщо ви не працюєте на небезпечному хімічному виробництві, все одно вам не уникнути контакту з нітрозосполуками – десь поблизу є індустріальне джерело атмосферних викидів, що містять нітрозосполуки або їх попередники – оксиди азоту; якщо ви не палите, то палять люди з вашого оточення – тютюновий дим містить достатньо різних нітрозосполук, крім знаменитого нікотину та смол.

Курцям, наприклад, можна й не жити поблизу заводів - вони забезпечують себе токсичними речовинами ліпше, аніж будь-яка промислова зона. З продуктами тютюнопаління навіть так званих легких сигарет курець отримує бензапірену - одного з найнебезпечніших канцерогенів, у кілька разів більше, аніж мешканець потужного промислового міста може максимально вдихати з повітрям, а, викуривши одну звичайну сигарету з фільтром, - навіть у 5-6 разів. Що вже говорити про той факт, що людина, яка випалює щодня пачку цигарок, за рік споживає до пів стакана смоли. Не набагато меншими є дози, які отримують люди, що перебувають у зоні впливу продуктів куріння, тобто в умовах так званого пасивного куріння.

Якщо раніше наші предки курили люльки з різними травами без штучних домішок та смол, то сучасні сигарети, і зокрема ті, на яких написано, що вони „легкі” та „суперлегкі”, насправді спричиняють набагато важчі наслідки - дим без перешкод проникає глибоко в легені, отруюючи весь організм канцерогенами, які осідають там у вигляді смол на багато-багато років.

То ж , людині як частині всього живого, щоб компенсувати шкідливий вплив ззовні варто почати зі щоденної турботи про власний стан здоров’я , уникати того, чого потрібно стерегтись та обирати корисне для свого організму.

Немає коментарів: