Канцерогени – „діти цивілізації”

Вони невидимі для людського ока, про них не пишуть на етикетці на продуктах в супермаркетах, вони оточують нас всюди – вдома, на вулиці – в повітрі, воді, їжі. Вони є причиною хвороби століття – раку.




Про канцерогени нині можна почути чи прочитати з різних джерел. Але чи знаємо ми, що це, і головне яка небезпека походить від них?
„Канцероген” або „той, що породжує рак”, це хімічна сполука, яка утворюється при взаємодії в певних умовах та середовищі молекул однієї речовини з іншою. Канцерогени класифікуються на хімічні, фізичні, біологічні та інші. Головною ознакою для всіх підгруп канцерогенів є надзвичайно шкідливий вплив на довкілля, і особливо на біологічні системи, зокрема, і людський організм.

Канцерогени, мусимо визнати, є „дітьми цивілізації”, адже заводи, штучні матеріали, які повсюди оточують нас в сучасних будівлях, електромагнітні хвилі, породжені цілою низкою приладів, - все це джерело канцерогенів. На ці області окремій людині дуже важко впливати, проте є ті сфери життя, які людина може контролювати і на які може впливати. Зокрема, це якість „способу життя”, який веде кожен з нас, а саме якість харчування та наявність шкідливих звичок.

Характер харчування – один із факторів, який може суттєво впливати на ризик захворювання на рак. Причому, як у бік зростання цього ризику, так і в бік його зниження шляхом включення до раціону продуктів з високим вмістом речовин, які здатні запобігати шкідливій дії канцерогенів та їх попередників. Їжа може бути як „воротами”, через які канцерогени проникають в організм, так і джерелом захисних, антиканцерогенних факторів.

Один з видів канцерогенів – нітрозосполуки - мають одну небезпечну особливість, яка вирізняє їх серед багатьох інших канцерогенів, – вони можуть утворюватися в організмі з простих і поширених сполук-попередників нітритів/нітратів та амінів/амідів різної структури. У шлунку людини кисле середовище, сприятливе для реакції нітрозування, результатом якої є утворення канцерогенних нітрозосполук. Нітрати в природі та в організмі легко переходять у нітрити, які і стають джерелом багатьох проблем для довкілля та людини.

Ігор Черниченко, доктор медичних наук та дослідник впливів канцерогенів на довкілля каже: „Ми проводили досліди на тваринах - їм давали з водою нітрати, а в повітря водили окисел азоту. Дози цих речовин були значно завищеними але в межах, які реально зустрічаються в довкіллі. В організмі тварин відбулася трансформація цих речовин у канцерогенні сполуки, які й спричинили розвиток пухлин в органах тварин у 70% випадків. Передусім - в нирках, печінці, менше - в легенях”.

Нітрити і нітрати потрапляють до організму у вигляді харчових домішок – 10-20% нітритів надходять в організм людини з м’ясними продуктами, інші – головним чином з овочевою продукцією. Джерелами амінів/амідів є білкові продукти (хліб, м’ясо та багато ін.). Як це не дивно, але попередник канцерогенних нітрозосполук – нітрит натрію – є одним із технологічно обов’язкових компонентів при виготовленні ковбасної продукції. Якщо бути пильним, не важко помітити, що для „домашньої ковбаси” навряд чи природнім є приємний для ока буває той багряний колір, яким вирізняються промислові ковбасні вироби.

Ці вироби обов’язково містять нітрит натрію, який додають як консервант (він затримує розвиток мікроорганізмів) і як фарбник, призначений збуджувати апетит до цього продукту. Деякі виробники одночасно з нітритом натрію додають у ковбаси аскорбінову кислоту, яка може ефективно знижувати реакції ендогенного синтезу нітрозосполук і вказують цю інформацію в описі продукції. На жаль, ми беззахисні перед харчовими продуктами сумнівного походження – перевищення гранично допустимої концентрації, кажуть експерти, може становити 70 і більше разів. А якщо ми харчуємося такими продуктами щодня, можна лише уявити масштаби шкоди, завданої організму.

Але, на жаль, приклад з ковбасою, який міг би слугувати ще одним аргументом на користь вегетаріанської їжі, характерний і для продуктів рослинного походження.
Ті самі нітрити та нітрати забруднюють рослинну продукцію при порушенні технології застосування азотних та органічних добрив. І вагомий чинник, який не можливо оминути, це вода та її якість. І навіть якщо ви вживаєте джерельну воду на власній присадибній ділянці, то нітратне забруднення з навколишніх сільськогосподарських угідь може знайти вас саме через питну воду.

Щодо „міської води”, то однією з небезпек при вживанні води з крана є хлороформ, який має канцерогенну дію. Воду з крана, яка піддавалася хлоруванню, слід потримати у відкритому скляному посуді хоч би три години - хлороформ та інші леткі продукти хлорування з неї просто вивітряться. Хлоровану воду бажано кип'ятити у звичайному чайнику, щоб у процесі поступового підвищення температури леткі токсичні продукти встигли вивітритися.

Кип'ятіння у процесі приготування їжі також зменшує вміст канцерогенних речовин, але це не належить до високотемпературної обробки - коптіння, смаження тощо, які, навпаки, призводять до утворення цих сполук.

Таким чином, якщо подивитися на загальну екологічну ситуацію щодо забруднення довкілля нітрозосполуками та їх попередниками, ситуація невтішна: якщо ви не працюєте на небезпечному хімічному виробництві, все одно вам не уникнути контакту з нітрозосполуками – десь поблизу є індустріальне джерело атмосферних викидів, що містять нітрозосполуки або їх попередники – оксиди азоту; якщо ви не палите, то палять люди з вашого оточення – тютюновий дим містить достатньо різних нітрозосполук, крім знаменитого нікотину та смол.

Курцям, наприклад, можна й не жити поблизу заводів - вони забезпечують себе токсичними речовинами ліпше, аніж будь-яка промислова зона. З продуктами тютюнопаління навіть так званих легких сигарет курець отримує бензапірену - одного з найнебезпечніших канцерогенів, у кілька разів більше, аніж мешканець потужного промислового міста може максимально вдихати з повітрям, а, викуривши одну звичайну сигарету з фільтром, - навіть у 5-6 разів. Що вже говорити про той факт, що людина, яка випалює щодня пачку цигарок, за рік споживає до пів стакана смоли. Не набагато меншими є дози, які отримують люди, що перебувають у зоні впливу продуктів куріння, тобто в умовах так званого пасивного куріння.

Якщо раніше наші предки курили люльки з різними травами без штучних домішок та смол, то сучасні сигарети, і зокрема ті, на яких написано, що вони „легкі” та „суперлегкі”, насправді спричиняють набагато важчі наслідки - дим без перешкод проникає глибоко в легені, отруюючи весь організм канцерогенами, які осідають там у вигляді смол на багато-багато років.

То ж , людині як частині всього живого, щоб компенсувати шкідливий вплив ззовні варто почати зі щоденної турботи про власний стан здоров’я , уникати того, чого потрібно стерегтись та обирати корисне для свого організму.

Критика новини на УП

Заголовок новини зовсім не відповідає логіці цієї новини, особливо ліду. Ніби „грип іде”, а виявляється не так „все погано у нашому домі”, епідемічний поріг він не подолав. Одразу в очі впадає канцеляризм новини, що свідчить про її походження від прес-релізу. Забагато чисел та цифр, пасивні форми дієслів, інколи задовгі та складні для розуміння речення змушують повертатися до них та перечитувати, що недопустимо особливо для Інтернет-новини.

Вірус грипу шириться Україною
За даними Мінздоровя, у порівнянні з попереднім тижнем, показник захворюваності грипом зріс на 50%.

Проте, у 10-ти підконтрольних містах України вірус не подолав епідемічного порогу захворюваності.

Мінздоров’я прогнозує зростання захворюваності на гострі респіраторні захворювання та грип. Через те, що з закінченням різдвяних свят населення повертатиметься до роботи, а діти до шкіл, зростає небезпека поширення вірусних захворювань.

Поки що медики не змогли виділити штам вірусу грипу. Здебільшого, „український грип” цього року поширюється вірусами парагрипу, адено- і респіраторно-синцитиальним.

За останній тиждень в Україні захворіли майже 37 тисяч людей, з яких майже половина — діти до 14 років. Декількасот людей лікуються в лікарнях, теж переважно діти.

Стаття на тему клонування

Мисливий Олександр

Клонування : панацея чи аморальність?

Більшість релігій світу розповідають про те, як було створено людину. Для них спільним є те, що людину створив Бог за подобою своєю. Бог є Творець всього сущого, рослинного та тваринного світу, але здається те особливе створіння його – людина – сама на порозі створення живих істот. Тепер черга дійшла самих людей...

Колись, окрім вузького кола біологів, ідея клонування вищих живих істот інтригувала хіба що любителів наукової фантастики. Проте клонування у сучасному сенсі слова стало можливим з розвитком генетики. Непосвячені в тонкощі цієї науки звичайні люди мало цікавилася успіхами вчених-генетиків, які ще в 1960–1970-х роках намагалися клонувати риб, мишей та ропух.

Перша клонована тварина – миша – з’явилася в 1981 році. Але в неї був заслабкий імунітет, аномальні гени, і вона швидко „відкинула лапки”. Найзнаменитіший клон – вівця Доллі народилася в 1996 році. Але в 2003 році овечка померла від захворювання легень, яке зазвичай буває в немолодих овець.Зазвичай вівці живуть років дванадцять, а Доллі прожила шість і померла від характерного для старих овець запалення легенів. Її організм вдвічі швидше зносився, відмовили усі органи, а її органи розклалися за добу.

В Німеччині з’явились цілі стада так званих хімізинових корів та овець. В їхні клітини був доданий ген, який відповідає за наявність білка хімізина в молоці. З такого продукту одразу роблять сир, оминаючи дорогий етап переробки. То ж, спокуса використати нові біотехнології заради певних комерційних цілей буде і надалі зростати.

Тим часом у політичних, наукових колах і у засобах масової інформації ведуться активні дебати про необхідність клонування людини і супутні проблеми, які при цьому можуть виникнути.

Види клонування

Репродуктивне клонування є штучним відтворенням у лабораторних умовах генетично точної копії будь-якої живої істоти. Ягня Доллі є прикладом саме такого клонування великої тварини. У багатьох країнах світу репродуктивне клонування людини із метою одержання дітей-клонів забороняється законом.

Серед основних аргументів репродуктивного клонування людини висувають появу можливості для бездітних пар мати власних дітей, збереження особливого генетичного матеріалу, забезпечення наукових цілей (боротьба з хворобами, трансплантація органів, піддослідний матеріал).

Терапевтичне клонування є тим самим, що й репродуктивне клонування, але з обмеженим до 14 днів терміном росту ембріона. Терапевтичним таке клонування називають лише тому, що протягом перших 14 днів формуються ембріональні клітини, здатні надалі перетворюватися на специфічні тканинні клітини окремих органів - серця, нирок, печінки, підшлункової залози та ін. - і використовуватися у медицині для терапії багатьох захворювань. Такі клітини майбутніх органів називаються „ембріональними стовбурними клітинами”. У багатьох країнах ученим дозволяється застосовувати терапевтичне клонування і проводити досліди на стовбурних клітинах у медичних цілях.

А як щодо моралі та етики?

Окрім того, репродуктивне клонування людини викликає серйозні заперечення з етичної точки зору, і в багатьох країнах світу клонування є принципово забороненим. Чимало дослідників відзначають, що навіть прості маніпуляції із яйцеклітинами, такі, як штучне запліднення, спроможні завдати шкоди роботі генів.

Клонування є одним з найбільш дискусійних в різних колах, зокрема і політичних. Зокрема, США заборонили проводити дослідження та експерименти, які стосуються репродуктивного клонування людини.
Зокрема, в січні цього року Президент країни Джордж Буш рішуче висловився проти клонування людських ембріонів: „В міру того, як ми відкриваємо багатообіцяючі напрямки для досліджень, ми зобов’язані також гарантувати, щоб з життям поводились з гідністю, яку вона заслуговує, – такі були слова Джорджа Буша в його щорічному посланні „ Про положення країни. Нижня палата американського парламенту прийняла законопроект, який передбачає тюремне ув’язнення до десяти років за подібні дослідження.

Клонування людини руйнує людську гідність, вважає Папа Римський Бенедикт XVI. У своїх посланнях Понтифік негативно висловлюється щодо використання ембріональних стволових клітин та клонування людини.

З іншого боку, ті наковці, які не проти того, аби людство отримало перших клонованих людей, кажуть, що церква як завжди консервативна. Церква у свій час була проти антизаплідних засобів, запліднення у пробірці, пересадження серця, кажуть вони, і якщо дублювання ролі Бога при клонуванні людини може мати погані наслідки, критики мають точно визначити, що вони мають на увазі.

Одна з ідей прихильників клонування полягає в тому, що можна відтворити чи оживити генотип найзнаменитіших людей нашої епохи. І не лише нашої – лунали думки, що є не менші шанси бути поверненими до життя у середньовічних королів чи єгипетських фараонів.

Більшість релігій світу вважають, що під час входження сперматозоїда до яйцеклітини Бог дає душу майбутній людині. Але ж під час клонування сперматозоїди не беруть участі, тому постає питання, ким може бути така людина, навіть якщо зовні буде цілком звичайною та здоровою фізично? Чи буде мати душу?
На жаль, поки навіть світова наука не має однієї точки зору, що таке душа, чи міститься вона в ДНК і у якому вигляді.

Незважаючи на величезну кількість проблем, які супроводжують клонування, низка спеціалістів в галузі біотехнологій та компаній не залишають спроб клонувати людину.
Наприкінці 2002 року компанія "Clonaid" зробила сенсаційну заяву про народження клонованої дитини. Потім почали з’являтись все нові повідомлення про клонованих дітей. Представники цієї компанії запевняють, що мають не одного клонованого дитинча, що всі живі та почувають себе добре. Ось лише тільки жодного разу біотехнологи не показали своїх творінь світу, тому й віри нема таким „творцям”.

Схожа ситуація виникла в Південній Кореї, де один з найвідоміших науковців Хван У Сок підробив результати своїх досліджень, заявивши, що його експеримент з клонування людини вдався. Довелося йому публічно вибачатися перед корейським народом за такі непевні дослідження.

Що каже закон?

В 1997 році ЮНЕСКО прийняла Загальну декларацію, яка забороняє клонування людини та передбачає суворий контроль держави над усіма дослідженнями в цьому напрямі. Ті або інші форми заборони клонування застосовують Німеччина, Іспанія, Данія, Великобританія, Італія, Франція, Швеція, Нідерланди, Бельгія, а також Японія, Австралія та інші країни.

Близько 27 країн Європи підписали „Додатковий протокол про заборону клонування людини до Конвенції Ради Європи „Про права людини та біомедицину” 1997 року.
У преамбулі Додаткового протоколу відзначається, що “інструменталізація людських істот шляхом навмисного створення генетично ідентичних людських істот є несумісною із гідністю людини і, таким чином, становить зловживання біологією та медициною”.
Проте, Додатковий протокол не розрізняв репродуктивне та терапевтичне клонування. Тому у підписаній у 2000 році у Ніцці Хартії Європейського Союзу про основні права встановлюється заборона лише на репродуктивне клонування, а терапевтичне клонування не забороняється.

Клонування в Україні

Україна також приєдналася до „Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та людської гідності щодо застосування біології та медицини”.

В 2004 р. Верховна Рада України прийняла Закон „Про заборону репродуктивного клонування людини”. Законом забороняється репродуктивне клонування людини в Україні, виходячи з принципів поваги до людини, до її прав та свобод та враховуючи недостатню обізнаність з біологічними та соціальними наслідками клонування людини.

Клонування людини, за Законом, - це „створення людини, яка генетично ідентична іншій чи померлій людині, шляхом перенесення в залишену без ядра жіночу статеву клітину ядра соматичної клітини людини”. Також Закон забороняє ввезення на територію України та вивезення клонованих ембріонів людини та передбачає кримінальну відповідальність за подібні правопорушення.

Інше питання – чи хтось займається клонуванням в Україні?

Важко щось сказати про незаконні дії в цій сфері, адже немає достеменних даних, все-таки клонування передбачає наявність необхідної бази, як технічної, так і людських ресурсів. Щоб прояснити ситуацію з клонуванням в Україні, ми попросили академіка АМН України Геннадія Бутенка: „Дослідження в області терапевтичного клонування можна проводити і в Україні можна проводити і в Україні. Проблема лише в нестачі ресурсів, а розумні голови та руки в нас є. Окрім того, купівля техніки та реактивів гальмується бюрократичними процедурами, великими податками, - каже пан Бутенко. - Ну і звичайно зарплатня наших науковців та дослідників далеко не дотягує до європейських зразків. Так що в Україні це робити важко, але за належних умов цілком можливо.”

Видається що світ, принаймні ЄС та США, визначили для себе, що є „добром” і що „злом” в клонуванні. Ця галузь безумовно є перспективною біотехнологією, і як у випадку з ядерною енергією, силу творіння можна використати як на благо, так і не зовсім...
Будемо сподіватись на розум наших та іноземних науковців, і мабуть... на серця цих людей, бо якось не солодко стає від думки про замовлених ефбеерами цього світу досконалих бездуховних солдатів.

Інтернет-новина на "Наукову журналістику"

Перше в світі космічне турагентство відкриває еру масового туризму в космос

Перше космічне турагенство Virgin Galactic вже в цьому році зможе відправити перших клієнтів на орбіту Землі.

Ця компанія презентувала в Нью-Йорку остаточний варіант дизайну космічного корабля „Білий рицар - 2”.

„Це історичний момент, який відкриває еру масового туризму в космос. Протягом перших 12 років нашого проекту сотні тисяч людей зможуть здійснити подорож в космос,” - заявив на прес-конференції в Нью-Йорку автор технічного проекту Барт Рутан.

Ракети з туристами будуть виводити на орбіту два надзвукові літаки. Ракета, розрахована на шістьох туристів та двох пілотів, обладнана автономним пристроєм для повернення.

Автори проекту запевняють, що подорож в космос буде настільки ж безпечною, як політ на літаку минулого сторіччя.
„Гарантувати безпеку сучасних літаків, в яких шанс ризику складає один на 4 мільйони, ми поки що не можемо”, - сказав Рутан.

Голова першого у світі космічного агентства Річард Бренсон передбачає велике майбутнє космічному туризму.
„Якшо нам це вдасться, ми відкриємо двері для приватних інвестицій в космічні технології”, - заявив він.
За інформацією компанії, вже зараз надішли заявки на 200 місць, і ше 85 тисяч чекають своєї черги. Вартість космічного туру тривалістю у дві з половиною години - 200 тисяч доларів.

Компанія Virgin не єдина, хто намагається поставити на ноги космічний туризм. Такі компанії як Amazon.com, Paypal та EADS Astrium також ведуть роботу над подібними проектами.